Війна актуалізувала роль мови як символу єднання
Війна стала каталізатором для глибокого усвідомлення ролі мови як символу єднання та стійкості. Ця тема стала ключовою на дискусії, що відбулася в Українському кризовому медіа-центрі з нагоди Міжнародного дня рідної мови.
Під час дискусії експерти:
Обговорили ситуацію з реалізацією Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» та Закону України «Про національні меншини (спільноти) України».
Зосередились на питаннях вдосконалення законодавчого регулювання реалізації мовних прав осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України.
Поділились практичними порадами від практиків розмовних клубів та шкіл вивчення мов.
Віктор Коврей, начальник відділу співпраці з етнічними спільнотами ДЕСС, підкреслив, що війна актуалізувала роль мови як символу єднання та стійкості. Гасло “Ми різні, але ми єдині” набуло нового значення, адже українці, незалежно від етнічного походження, об’єдналися перед лицем ворога.
Віктор Генералюк, керівник відділу забезпечення дотримання законодавства в діяльності державних органів, місцевого самоврядування та інших сфер Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови зазначив, що українська мова набула необхідної сили та можливостей для розвитку, переважна більшість громадян України спілкується українською мовою і довіряє їй як державній мові, а також зростає чутливість до порушення мовних прав та наміри громадян вплинути на вдосконалення мовної ситуації.
“Сьогоднішній день – це не просто нагадування про важливість мовного розмаїття, а й заохочення до збереження мовних скарбів. Україна, з її багатою етнічною мозаїкою (понад 100 національностей), докладає значних зусиль для захисту мов національних меншин та корінних народів», – наголосив Віктор Коврей.
На шляху до членства в Європейському Союзі Україна робить кроки, рекомендовані Єврокомісією. Один із них – удосконалення законодавства про права осіб, які належать до національних меншин (спільнот), зокрема і мовні.
Одним із ключових документів розроблених вже є Методологія використання мов національних меншин (спільнот). Цей документ визначає механізми вживання мов національних меншин (спільнот) у місцевостях, де вони традиційно проживають.
ДЕСС також розробила низку проєктів, спрямованих на збереження мовного розмаїття. Зокрема, підготувала проєкт постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Переліку мов національних меншин (спільнот) та корінних народів України, яким загрожує зникнення”. До переліку увійшли 9 мов, які потребують особливої підтримки: білоруська, гагаузька, їдиш, караїмська, кримськотатарська, кримчацька, ромська, румейська та урумська.
Начальник відділу співпраці з етнічними спільнотами ДЕСС повідомив, що наразі служба працює над визначенням територій, де діятимуть спеціальні положення щодо мов національних меншин (спільнот) України. Важливим кроком у цій сфері є наказ “Про затвердження Порядку створення та функціонування Центрів національних меншин (спільнот)”. Він зазначив, що документ сприятиме збалансованому врахуванню інтересів національних меншин (спільнот) України та розвитку їхньої культурної самобутності: «Збереження та розвиток мовної різноманітності України – це спільне завдання держави, громадськості та кожного з нас. Шануючи рідну мову та мови інших народів, ми бережемо культурне багатство нашої країни, будуємо міцне та справедливе суспільство».
Фото та текст: офіційний сайт ДЕСС
