A A A K K K
людям із порушенням зору
Вінниччина Релігійна та Міжнаціональна

Церква може адаптуватися до будь-яких умов, щоб звершувати служіння

Дата: 02.11.2022 09:36
Кількість переглядів: 68

Олександр Зайцев, керівник Подільської конференції адвентистської церкви (територія Вінницької, Житомирської, Хмельницької областей, налічує 109 громад).

- Що змінилося у служінні адвентистських громад у Подільському регіоні з початком повномасштабних бойових дій проти України?

- Найперше, що змінилося у Подільському регіоні – це ставлення до Російської федерації. До цього часу, хоч були воєнні дії з 2014 року на сході країни, але у членів церкви залишалося багато друзів, знайомих, родичів в Росії. Але зараз я помітив, що в громадах змінилося ставлення до Росії, до російської мови. Багато громад, можливо навіть і всі, перейшли на проведення богослужінь та використання псалмів українською мовою, це ж стосується і мови проповідей.

Друге, якщо говорити про служіння – у нас були великі плани щодо місії, по різних напрямках, по відділах церкви. Війна нам їх поміняла, і хоча диявол їх не скасував, але вони піддалися корекції. Ми більше почали ставити наголос на соціальному служінні. І зараз гарно здійснюється євангельське служіння.

- В яких сферах церква допомагає постраждалим від війни?

- Від початку війни я б розділив це служіння на декілька етапів.

Перша хвиля була пов'язана з евакуацією, вона тривала місяць, півтора. В громадах, які знаходяться на основних автомагістралях, ми облаштували соціальні центри, де люди могли переночувати, поїсти, отримати мінімальну допомогу, продукти харчування, засоби гігієни.

Другий етап, коли евакуація припинилася, ми звернули увагу на внутрішньо переміщених осіб, які оселилися в наших територіальних громадах. Напрямок служіння, який обрала адвентистська церква, це, в основному, соціальна та гуманітарна допомога: одяг, продукти, засоби гігієни, речі першої необхідності для дітей, для дорослих, для людей з інвалідністю, і таке інше. Паралельно з цим почалася ще одна фаза служіння, це допомога воїнам ЗСУ, мобілізованим адвентистам засобами захисту. Це тактичні аптечки, плитоноски, елементи одягу, кровоспинні засоби, різні медикаменти, також продукти харчування. Наприклад, ми возили це нашим хлопцям на Миколаївщину.

- Чи змінилося в суспільстві ставлення людей до духовних цінностей і в яку сторону? І що про це свідчить?

- Війна змусила задуматися над духовними цінностями багатьох людей і ми помічаємо це. Хоч у нас багато людей виїхали за кордон, але на їх місця приходять люди, які переїхали зі сходу і півдня України. Проводяться різні євангельські заходи,які відвідують велика кількість людей.

До того ж, дуже часто в громадах відбувається хрещення, це радує. Буває так, що раз в тиждень, буває раз на два тижні. Раніше хрещення відбувалися раз в квартал, зараз декілька хрещень в місяць. Кожного разу до церкви приєднується 10-12 осіб і навіть більше. Це велика Божа робота по спасінню!

- Чи знаєте ви тих, хто пережив особливий досвід Божого втручання в життя в цей складний час?

- Таких досвідів є багато, бо ті люди, які приїжджали і в нас ночували, розповідали, як Бог спасав їх від розстрілу, захищав їх від бомбардування.

Наведу приклад з Вінниці, коли місто атакували крилаті ракети на площі Перемоги, Будинок побуту та Дім офіцерів, це було в середині літа. На тій площі було кілька адвентистів, а зараз ми маємо свідчення більше 20 чоловік, які мали там бути в той час. Бог зробив чудо: когось не допустив, когось відвів, а когось просто захистив. І ніхто з цих 20 людей суттєво не постраждав. Одна сестричка отримала струс мозку, забій від ударної вибухової хвилі. Вона вже поправилася і добре себе почуває. Було видно,що це Боже втручання в життя цих людей.

- Яким чином в умовах нестабільності Церква може продовжувати виконувати свою місію? Ваше бачення для Подільського регіону.

- Унікальність Божої Церкви в тому, що вона адаптується до будь-яких умов. Сьогодні соціальне служіння плідне, воно дає результати, але обов'язково ми маємо не забувати про місію церкви. Якщо ми тільки годуємо, одягаємо, тільки допомагаємо, але при цьому не несемо духовних цінностей, не проповідуємо спасіння, то ми робимо тільки половину роботи.

- Сьогодні соціальне служіння є ефективним, коли йде паралельно з євангельським служінням. Служіння у сфері здоров'я також актуальне, бо людям потрібна допомога в цьому. У нас є кваліфіковані медики, є київська клініка "Ангелія", яка робить виїзні прийоми, у нас також є санаторій в Нових Обіходах, який зараз перекваліфікувався на реабілітаційний центр допомоги людям, які постраждали під час війни. Це все приклад того, як церква може адаптуватися до будь-яких умов, для того щоб звершувати служіння.

- Які плани для служіння на найближчий час?

- В зв'язку з війною ми побачили, що не варто щось детально планувати. Ми не знаємо як повернеться ситуація на фронті, в політиків, в нашій державі, тому ми під час війни маємо бути людьми, які тримають руку на пульсі. Тобто реагувати миттєво на будь-який виклик. Якщо щось зміниться в ту чи іншу сторону, Церква відразу буде реагувати. Ми готові в служінні поміняти наші методи, наші підходи, аби тільки був досягнутий результат.

Наша основна мета – це місія, проповідь Євангелія. А які використовуються методи – залежить від обставин,  будуть диктувати, як виконувати нашу місію.

Питання – Валентин Загреба, Сергій Глущенко


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень