Гуманітарний вантаж з Вінниці до постраждалих міст і сіл Київщини доставили представники Вінницько-Барської єпархії ПЦУ та Вінницької міської ради
За матеріалами пресслужби Вінницько-Барської єпархії Української Православної Церкви (ПЦУ): https://orthodox.vinnica.ua/.../novini-eparhii/6463.html...
25 квітня, на початку пасхального тижня, гуманітарний вантаж, зібраний стараннями ігумені та сестер Вінницького жіночого монастиря на честь Благовіщення Пресвятої Богородиці та громадської організації був доставлений у міста Бородянку та Макарів, а також в декілька сіл Київщини, які постраждали від російських окупантів. Сприяння у доставці вантажу та вирішенні організаційних питань надала Вінницька міська рада. Вантаж складався з продуктів харчування, а також засобів особистої гігієни.
Частину вантажу залишили у координаційному центрі з надання гуманітарної допомоги м. Бородянки. Ігуменя Єліконида (Воєвода) та депутатка Вінницької міської ради поспілкувалися з мером Бородянки Георгієм Єрко, який розповів про нагальні потреби місцевих жителів. Були обговорені подальші заходи з надання гуманітарної допомоги.
Ще частину вантажу залишили в храмі Різдва Пресвятої Богородиці, де вінничан зустрів настоятель протоієрей Димитрій Кошка. В цьому храмі Православної Церкви України діє своєрідний гуманітарний хаб, у якому жителі Бородянки і навколишніх сіл отримують допомогу. Таких людей волонтери побачили безпосередньо під час розвантаження свого автотранспорту. Помолившись у храмі та поспілкувавшись з настоятелем, ігуменя Єліконида та депутатка відправилися далі – до м. Макарова.
Дорогою зупинялися в селах, які майже вщент зруйновані вибухами і російською технікою. Поспілкувалися з місцевими жителями, почули історії про жахливі звірства російських загарбників, знущання над жінками, дітьми, людьми похилого віку, вбивства, мародерство. Після таких історій постає питання, а чи мають взагалі щось людське і християнське в собі ті, хто називали себе «братським народом» і «асвабадітєлямі», а виявилися кривавими душогубами і варварами?
В селах, які траплялися дорогою, залишали допомогу місцевим старостам. Люди казали, що старости знають потреби своїх односельців краще за всіх і передадуть продукти туди, де вони потрібна найбільше. А людей, яких зустрічалися на їхньому шляху, вінничани вітали із святом Пасхи Христової, пригощали пасочками, крашанками і солодощами. Частину вантажу, що залишилася, завезли в Макарів і передали до місцевого координаційного центру з надання допомоги.
Повернувшись до Вінниці, ігуменя Єліконида доставила у гуманітарний хаб при Вінницькій міській раді ковдри, подушки, матраци, які будуть передані людям, які їх потребують. А вже найближчим часом Благовіщенський монастир та громадська організація планують чергову поїздку з гуманітарною допомогою до тих регіонів Україні, які постраждали від війни. А в самій Благовіщенській обителі щоденно звершується молитва за мир та перемогу України.
