Сьогодні день встановлення дипломатичних зв’язків між Україною та Державою-Містом Ватиканом!
Про це на своїй сторінці у Фейсбук повідомив Надзвичайний і Повноважний Посол України у Ватикані Андрій Юраш
- 8 лютого - надважливий день не лише для сучасної української дипломатичної традиції, але й для цілого комплексу взаємин України і цивілізованого, демократичного, Західного світу: саме в цей день 30 років тому було встановлено дипломатичні відносини між нашою Державою та Апостольською Столицею!
Святійший Отець, Папа Франциск, а разом з ним і всі принципово знакові і впливові інституції Святого Престолу - це той надважливий чинник, без якого уявити конфігурацію світової політики у будь-якому вимірі є просто неможливо.
30 років стосунків - це не просто дата. Це показовий і доволі значний історичний простір, наповнений працею дипломатів з обох сторін.
Україна у цей період була представлена такими дуже потужними фігурами як Ніна Климівна Ковальська (1998-2003), вже покійний Григорій Фокович Хоружий (2004-2006) і, звісно, Тетяна Іванівна Іжевська (2006-2019), з якою пов’язана ціла епоха у взаєминах між двома державами.
З іншого боку носіями і репрезентантами дипломатичної традиції були архієпископи Антоніо Франко (1992-1999), Нікола Етерович (1999-2004), Іван Юркович (2004-2011), Томас Едвард Ґалліксон (2011-2015), Клаудіо Ґуджеротті (2015-2020) і, звісно, Вісвалдас Кулбокас (від 2021 року), який за менш ніж півроку перебування в Україні став втіленням нового стилю і нового рівня дипвідносин.
Приємно, що протягом останнього року було максимально інтенсифіковано взаємини між двома державами. Згадаймо лише минулорічний офіційний візит Президента України Володимира Зеленського до Апостольської Столиці у 29-у річницю встановлення дипломатичних відносин та робочий візит Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля до Ватикану 25 березня 2021 року.
Отже, ми зараз перебуваємо на гребені, на найвищій висоті у стосунках, з перспективи яких не лише добре видно досягнуте, але й краще можна побачити нові перспективи, які дуже чітко проглядаються у майбутньому – як у близькому, так і в перспективному.
Щоправда, вітаючи із сьогоднішнім днем та пам’ятаючи здобутки трьох останніх десятиріч, у жодному випадку не можна забувати про традиції і досягнення більш як сторічної давнини, коли у часи Української Народної Республіки між нашою незалежною Державою та Апостольською Столицею було встановлено дипломатичні стосунки та відбувся обмін дипломатичними представниками. Але ця остання тема заслуговує на окрему розмову. І обіцяю її дуже і дуже скоро, буквально через тиждень, коли обов’язково мусимо згадати ще одну дуже показову дату…
