ІІ форум ідей та рішень «Re:Open Zakarpattia»: державна політика щодо національних меншин
За матеріалами офіційного сайту ДЕСС: https://dess.gov.ua/reopen-zakarpattia-2021/
У межах дискусійної панелі «Міжетнічні відносини в Україні: як забезпечити довіру та порозуміння, як протидіяти дезінформації та розпалюванню ворожнечі» Форуму Re:Open Zakarpattia, який відбувся 5-6 листопада в Солотвино Закарпатської області, Голова Державної служби з етнополітики та свободи совісті Олена Богдан розповіла про деякі міфи в царині етнополітики та чинну державну політику підтримки культурного розмаїття й інтеграції.
Голова ДЕСС пояснила, що в Європі не існує єдиної загальноприйнятої політики щодо національних меншин. Хоча є Рамкова конвенція про захист національних меншин, не всі країни її підписали, а серед країн, які її підписали, існують дуже різні підходи в її реалізації. Наприклад, у Німеччині тільки 4 етнічні спільноти підпадають під захист Рамкової конвенції. В Угорщині – 13. Франція зовсім не визнає національних меншин.
В Україні натомість діє інклюзивна політика, закладена ще з часів прийняття у 1992 році Закону України «Про національні меншини». Україна визнає всі етнічних спільноти, які бажають бути визнаними. Є полеміка щодо окремих етнічних спільнот: вважати певну культуру варіацією української етнічної культури чи окремою етнічною культурою.
Україна державним коштом і коштом місцевого самоврядування підтримує освіту мовами етнічних спільнот. Наприклад, близько 70 шкіл з угорською мовою викладання, низку шкіл і класів румунською, словацькою та іншими мовами. Забезпечений державним коштом друк підручників мовами етнічних спільнот. Така підтримка триває, попри виклики війни та пандемії.
Для порівняння: у Німеччині більше українців, ніж угорців в Україні, але немає жодної школи, підтримуваної державним коштом, із викладанням певного компоненту освіти українською. В Угорщині українці визнані однією з 13 національних меншин, але знову-таки немає жодної школи, де частина навчального процесу забезпечується українською.
Важливу підтримку культурних проєктів етнічних спільнот здійснює також Український культурний фонд. Однак, УКФ не може покрити весь спектр потреб. Його гранти орієнтовані на підтримку проєктів вартістю від півмільйона гривень, тобто на висококонкурентні проєкти. Водночас, заходи за цими проєктами мають відбутися протягом травня‒вересня.
Відповідно потрібна окрема бюджетна програма для підтримки проєктів, що потребують меншого бюджету або іншого періоду реалізації.
Останніми роками розпочав також роботу Координаційний центр мовлення національних меншин, який працює на базі Суспільного телебачення. Координаційний центр готує як програми про етнічні спільноти українською мовою, так і програми мовами етнічних спільнот.
Уряд України приділяє особливу увагу реалізації прав і можливостей ромської етнічної спільноти, оскільки високий рівень бідності у представників цієї меншини означає окремі виклики. В липні цього року було схвалено відповідну Урядову стратегію і зараз триває робота над планом заходів.
У вимірі законодавчої роботи найнагальніший виклик ‒ логічне завершення запровадження закону про функціонування української мови як державної. Деякі з його положень не достатньо конкретизовані та містять відсилки до законодавства про національні меншини.
Голова ДЕСС пояснила, що нерідко плутають поняття асиміляції та інтеграції. Асиміляція – це втрата своєї етнічної ідентичності й культури. Інтеграція – це привнесення своєї етнічної культури в ширше суспільство з повагою до інших. Для інтегрованості суспільства важливе вільне володіння державною мовою. Вона є мовою міжетнічного спілкування. В інтегрованому суспільстві також є свобода бути собою з повагою до гідності іншого.
