В Україні стартував проєкт "Шлях/Yol" про кримськотатарські культуру, традиції, релігію
В Україні стартував культурно-мистецький проєкт "Шлях/Yol", який покликаний відродити знання про кримськотатарські культуру, традиції, історію, мистецтво, освіту та релігію. В рамках проєкту відомі діячі культури кримськотатарського і українського походження розповіли, чому говорити про культуру Криму актуально саме зараз, повідомляє "Релігія в Україні" з посиланням на life.pravda.com.ua.
"Є п’ять компонентів, з яких складається народ. Перший – це мова і фольклор. Другий – відношення внутрішнього світу, тобто духовність та релігія. Третій компонент стосується зовнішнього світу – це приналежність до визначеної території. Четвертий – це відношення до фізичного тіла, тобто медицина та практики для підтримки здоров’я. І п’ятий – мистецтво. Якщо один з них втрачається, народ починає зникати", - розповідає Рустем Скибін, кримськотатарський кераміст, культурний діяч, голова ГО "Ель Чєбер".
"Депортація та репресії кримських татар обмежили їх у території, у правах та свободах, їх культурному виявлені та ремісничих практиках... Сьогодні кримськотатарський народ стоїть на краю прірви, не знаючи, яким буде наступний крок. Ми можемо або злитися з іншими культурами і назавжди втратити свій етнос, або ж всіляко підтримувати та розвивати практики, які допоможуть зберегти багатовікову кримськотатарську культуру", - каже він..
Севгіль Мусаєва, головна редакторка "Української правди", яка бере участь у проєкту, додає: "У 2019 році у Стенфордському університеті проходила українська конференція, де панель, присвячену ідентичності, модерував відомий професор Френсіс Фукуяма. Моя доповідь була присвячена ідентичності кримських татар як частини української ідентичності. Після виступу до мене підійшла народна депутатка і сказала, що їй соромно, оскільки вона не знала 90% з того, що я розповідала про історію кримських татар. Це не дивно, оскільки радянська історіографія робила все можливе аби стерти кримськотатарський наратив у Криму. Українці мають знати – у наших народів багато спільного..."
Айдер Рустемов, муфтій Духовного управління мусульман Криму, зазначає: "Ми живемо у XXI сторіччі в умовах гібридної війни, а мешканці Криму – ще й фактично в умовах "гібридної депортації". "Депортації" не у прямому сенсі. Це "гібридне" виселення народу, який стільки часу прагнув повернутися на свою землю. Кримських татар виселяють, сіючи страх у їхніх душах. Люди зникають безвісти. А скільки політв’язнів, скільки дітей зосталося сиротами… В сучасному столітті будь-яка війна, окупація – вона починається з культурної окупації. Тому так важливо показати всьому світу, хто такі кримські татари та чий насправді Крим".
На думку Петра Гончара, художника та директора Музею Івана Гончара, проєкт про кримськотатарську культуру мав би бути актуальним завжди. "Ну звичайно, нині більше уваги окупації Криму, тому саме зараз ця тема дуже на часі. Небо зробило так, щоби ми звернули увагу й кусали собі лікті, чому ми раніше не цікавилися цими важливими речами. Але краще пізно, ніж ніколи", - каже митець.
Проєкт "Шлях/Yol" реалізується ГО "Ель Чєбєр" за підтримки Українського культурного фонду, Українського інституту і Кримського дому.
