A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Вінниччина Релігійна та Міжнаціональна

Всеукраїнський Форум «Україна 30. Міжнародна політика» відбувся у Києві

Дата: 08.07.2021 16:51
Кількість переглядів: 13

5-7 липня у Києві відбувся  Всеукраїнський Форум  «Україна 30. Міжнародна політика».

6 червня у Форумі взяли участь начальник управління у справах національностей та релігій Вінницької облдержадміністрації Ігор Салецький та голова громадської організації «Рада національних товариств Вінниччини» Мерабі Нарсіа.

Під час сесії «Практичні виміри зовнішньої політики України» розглянуто питання:

1. Кримська платформа як зовнішньополітичний інструмент реалізації стратегії де окупації Криму;

2. Політика сусідства: Україна і держави ЄС;

3. Діаспора: всеукраїнська спільнота.

У рамках другого дня роботи Форуму сесію відкрила перша заступниця Міністра закордонних справ України Еміне Джапарова, яка зазначила: «Кримська платформа - це багаторівневий всеохоплюючий формат, що просуває стратегічне бачення політики щодо Криму, консолідує увагу та ресурси світової спільноти та має забезпечити синергію зусиль на міжурядовому, міжпарламентському, неурядовому рівнях та між ними. Сьогодні ми розглянемо такі важливі питання як політика сусідства ЄС, роль світового українства за кордоном у захисті національних інтересів України…».

У сесії також взяли участь:

постійний представник Президента України в АР Крим Антон Кориневич;

голова Меджлісу кримськотатарського народу, політичний та громадський діяч Рефат Чубаров;

голова української делегації в ПАРЄ, заступниця голови Комітету ВРУ з питань інтеграції України до Європейського Союзу Марія Мезенцева;

посол Угорщини в Україні Іштван Ійдярто.

Найбільш обговорюваною стала третя сесія Форуму, яку в онлайн-режимі відкрив президент Світового конгресу українців Павло Грод, зокрема, він заявив: «Ми, як і ви, хто живе в Україні, любимо і пишаємося, що є українцями і хочемо, щоб Україна стала демократичною, незалежною, економічно могутньою державою, яка є євроатлантичним партнером для всього світу. Для цього дуже важливо, щоб ми, як світова діаспора, могли долучитися до будівництва України. Для цього критично важливо, щоб ми, як світове українство, могли стати громадянами України. Тому ми сильно підтримуємо створення концепції множинного громадянства, де ми зможемо стати повноправними громадянами України».

В обговоренні питання сесії взяв участь заступник міністра закордонних справ України Василь Боднар. У своєму вступному слові він окреслив зовнішньополітичні кроки, які здійснює Україна з метою наближення до ЄС та розповів про завдання МЗС України щодо захисту українців за кордоном: «Для МЗС України один з ключових напрямків роботи - це взаємодія з громадськими організаціями закордонних українців. У нас нараховується десь більше 500 організацій, з якими працює МЗС і наші посольства за кордоном. У нас є спеціальна програма, яка виділяє фінансування не невеликі проекти. Фінансування невелике у звязку з пандемією коронавірусу. Водночас був закладений досить серйозний фундамент для того, щоб його розширити. Зараз ми напрацьовуємо нові і нові елементи, які мають інституалізувати співпрацю, зробити її більш взаємозалежною, орієнтованою на результат. У нас головні завдання: збереження самоідентифікації українців за кордоном, захист прав наших співвітчизників та реалізація їхніх прав в Україні».

Долучились до обговорення начальник управління світового українства та культурно-гуманітарного співробітництва МЗС України Лариса Дір, яка підкреслила: «Реалізація закону України про закордонних українців, чинний преференційний режим, який забезпечується реалізацією статей 8 і 9 на території України, реалізація державної цільової програми, яка, на жаль, вичерпала свою чинність, але принаймні залишається живою бюджетна програма використання державних коштів через наші закордонні дипломатичні установи - сприяє напряму розвитку закордонних організацій українців. Щодо преференційного режиму – то він розширюється правами спрощеного порядку стосовно еміграційного режиму, стосовно оформлення документів про набуття громадянства, а також спрощений порядок, додається до кола преференцій щодо набуття освіти за державний кошт».  

Голова підкомітету з питань зв’язків і захисту прав та інтересів українців за кордоном Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Святослав Юраш акцентував свою доповідь на проблемах української діаспори в Росії: «Українська найбільша діаспора… не в Канаді, не в Америці і не в Європі, а саме в Росії. Проблема діаспори в Росії в тому і полягає, що російська політика підробила, порізала, знищила об’єднану структуру української діаспори і добиває ті маленькі громади, які там присутні. Коли вони прибувають до України, то зустрічі з ними є доволі важкими, тому що рефлексія постійної боротьби без жодної надії не дає розуміння перспективи для цих мільйонів наших співвітчизників, які насправді через ті чи інші причини застрягли в тій реальності», народний депутат пригадав історичні сфери української колонізації в Росії.

Про співпрацю держави та української діаспори розповів перший заступник Голови депутатської фракції політичної партії «Слуга народу» Олександр Корнієнко: «Я для себе склав таку картинку «3Д» – діаспора і «3Д». Що це за «3Д»? Перше «Д» - це довіра. Нам потрібно працювати над питанням довіри і над тим, щоб ми відчували – нас 65 мільйонів всіх разом, а не 40 і 25. Це якраз питання довіри. Воно завжди має певну історію, а в історії діаспори та України були різні етапи. Зрозуміло, що був великий сплеск уваги в 90-ті роки, коли тільки була здобута незалежність, потім в середині 2000-х, після Помаранчевої революції і останній сплеск активності, який і зараз триває, був, на жаль, пов’язаний з трагічними подіями 2014 року, з війною. Нас, на жаль, частіше об’єднує біда, ніж щастя». Також він наголосив, що українці у світі об’єдналися проти російської агресії та проти інформаційної війни.

Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Польща Андрій Дещиця розповів про життя української діаспори у Польщі: «В Польщі є українська спільнота, яка складається з кількох елементів: автохтонні українці, українці, які виїхали після 1991 року та величезна кількість українських мігрантів, яких налічується більше мільйона, починаючи з 2014 року. Для кожної з цих груп існує виклик щодо сумісної співпраці. Треба віддати належне автохтонним українцям, які впродовж десятиліть працювали і працюють над збереженням української мови, культури, традиції та пам'яті».

Посол Словаччини в Україні Марек Шафін підкреслив, що діаспора будь-якої країни світу приймається як народний посол в країнах, де проживають її громадяни: «Громадяни, які формують діаспору закордоном, є носіями знань про свою країну, зокрема українська діаспора. За моїми спостереженнями, діаспора вже зробила та продовжує робити вагомий внесок у загальний розвиток культури, науки, мистецтва та літератури українського народу. Зовнішня політика українського уряду може та має у повній мірі використовувати потужний ресурс української світової діаспори для висування своїх інтересів на міжнародній арені».

Про українські освітні заклади в Словаччині розповів радник Посольства України у Словацькій Республіці Олександр Цупренко: «В Словаччині діють сім навчальних закладів з вивченням української мови та літератури. 1 червня 2019 року офіційно розпочав свою роботу створений при Пряшівському університеті інститут українізму. Окремо хочу відмітити українську недільну школу в Братиславі, яка отримала в 2018 році офіційну реєстрацію».

Посол України в Італії Ярослав Мельник розповів про проблеми української діаспори в Італії: «Діаспора в Італії є однією з найчисленніших, зокрема за офіційними даними, в Італії зареєстровано близько 250 тис. українців, а за неофіційними даними ця цифра в рази більша. Діаспора розпочала свою активну діяльність після отримання Україною незалежності. Поштовх для розвитку еміграції українців до Італії відбувся після підписання безвізового режиму з країнами Шенгенської угоди. Це насамперед стосується трудової міграції. Варто відзначити, що саму діаспору можна поділити на дві частини. Перша частина бачить своє майбутнє з поверненням в Україну, інша частина намагається асимілюватися в Італії. До цієї другої групи важливо знайти свій підхід, дізнатися, яким чином можна покращити співпрацю для просування інтересів Україні в світі».

На Всеукраїнському Форумі виконавчий директор Світового конгресу українців Марія Купріянова заявила: «Закордонне українство, об'єднане Світовим Конгресом Українців, є потужним ресурсом для розбудови коаліції міжнародної підтримки України. На цьому наголошувало багато спікерів Форуму. Українці за кордоном, об'єднані мережею діаспорних інституцій, керують компаніями, обіймають державні посади в країнах свого проживання, очолюють гуманітарні програми тощо. Також завдяки вихованню свідомих українців у діаспорі, закордонні українці залишаються амбасадорами України у світі. Закордонні українці надавали і надають свій досвід і знання для підтримки програми реформ в Україні. Вони надають інвестиції та виховують майбутніх лідерів».

Віцепрезидент СКУ, голова Союзу Українських Організацій в Австралії Стефан Романів заявив: «Економічний розвиток - це є щоденна праця. Я дуже заохочую тих, хто займається бізнесом, щоб вони робили такі інституції, які можуть будувати мости між закордонними українцями і українцями в Україні. Ми ведемо перемовини з австралійським урядом щодо питання тарифів, щоб полегшити торгові зв'язки між Україною та Австралією. Коли ми говоримо про будівництво держави, йдеться про різні аспекти. Це є бізнес, меморіал, шкільництво, мова тощо. Бізнес є дуже важливий для Світового Конґресу Українців».

Про проблеми української діаспори повідомив Голова Християнського товариства українців в Італії Олесь Городецький: «В Італії є Італійська асоціація українських студій. Це структура, в яку входять більше 50 професорів різних італійських вузів. Вони проводять дуже серйозну українознавчу діяльність, перекладають книги, проводять різні конференції. Також дуже важливе питання просили підняти з інших країн – це сертифікація української мови для іноземців. Ми маємо проблему, тому що італійці, які хочуть вчити українську мову, не мають де цього робити і йдуть вчити російську. Це дуже важливо, так само і в Португалії, і в Іспанії».

Президент Українського конгресового комітету Америки Андрій Футей зазначив: «Українську громаду в США підтримують в Конгресі як республіканська, так і демократична партії. Але це відбувається завдяки тому, що наша громада бере активну участь у процесі політичного життя. У нас активно проходить реєстраційна програма. Перед виборами ми реєструємо списки виборців. Якщо людина не бере в них участь, то представник чи сенату, чи конгресу це розуміє. Тому важливо, щоб наші люди брали активну участь в політичному процесі. Ми заохочуємо наших молодих людей, щоб вони входили в ту чи іншу політичну партію як на місцевому, так і федеральному рівнях».

Голова Української асоціації Південно-Африканської Республіки Дзвінка Качер розповіла про роботу Української асоціації Південно-Африканської Республіки: «Це об’єднання українців, які проживають за кордоном, налагодження зв’язків для економічної, культурної, академічної співпраці між поетами, митцями, формування кола прихильників України в країні проживання, також поширення достовірної інформації про російську агресію, в тому числі серед парламентарів ПАР. У рамках нашої асоціації сьогодні діють українська недільна школа у Кейптауні, українська бібліотека, курси української мови для дорослих для того, щоб всі, хто бажає вивчати українську мову, мали таку можливість» та представила відеоролик про життя української діаспори.

Директорка Музею української діаспори у Львові Оксана Підсуха розповіла про нещодавнє відкриття нової постійної експозиції музею, яка представляє історію та культурні здобутки трьох хвиль української еміграції, починаючи з кінця 19 сторіччя і завершуючи нинішнім часом та запросила відвідати експозицію.

Учасники Всеукраїнського Форуму  «Україна 30. Міжнародна політика» висловили надію, що всі пропозиції, які були озвучені на Форумі, ввійдуть до Концепції державної етнонаціональної політики.



Коментарі:

Ваш коментар може бути першим :)

Додати коментар


« повернутися

Зворотній зв'язок

Коментування статті/новини

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень